Місто, закутане оптоволокном. 93-тя бригада “Холодний яр” у битві за Покровськ: репортаж “Новинарні”

Березень 2025. Донецька область. Росіяни невпинно намагаються прорватись до Покровська. У сусідніх селах точаться запеклі бої буквально за кожен будинок і вулицю. Аби ускладнити логістику наших військ, ворог тримає під вогневим контролем всі під’їзні дороги до міста. Дронами росіяни нищать не тільки військову, а й цивільну техніку. Одну з ділянок оборони під палаючим Покровськом тримають бійці 93-ї механізованої бригади “Холодний яр”.

Про них і про Покровськ – великий репортаж “Новинарні“.

Покровськ. Багатотисячне місто, яке менш ніж рік тому жило відносно мирним, повноцінним життям, зараз – місце гуманітарної катастрофи. Пекло на землі. Росіяни буквально цілодобово рівняють Покровськ із землею артилерією, а керованими авіаційними бомбами зносять цілі квартали.

Грім вибухів у Покровську не змовкає. На голови містян, яких залишилося тут ще близько 6 тисяч, московити скидають до двох десятків КАБів щодня.

Через засилля ворожих БПЛА переміщення вулицями міста можливе лише пішки, під прикриттям дерев чи забудови. Російські ударні й розвідувальні дрони висять у небі над Покровськом, немов у себе вдома. Ворог намагається контролювати безпілотниками всю нашу логістику. Там, де це робити заважає РЕБ, залітають дронами на оптоволоконному керуванні. Розмотаним оптоволокном завішані чи не всі тутешні дерева та стовпи.

Електрики, водо- і газопостачання в Покровську давно немає. Місцеві мешканці, які ще залишаються, виживають як можуть. Живуть переважно в приватному секторі або в підвалах багатоповерхових будинків. Містян підтримують гуманітарною допомогою міжнародні та українські благодійні організації. Новини про загибель і травмування цивільних унаслідок російських обстрілів надходять із Покровська практично щодня.

Після чергової евакуації військовослужбовець 93-ї бригади Сергій перебирає речі поранених побратимів. На цей раз пощастило – хлопці вижили, хоча дорогою назад у їхній пікап поцілив російський FPV-дрон.

Після таких екстремальних виїздів чоловік мав би хоч трохи відпочити, але за графіком у нього чергування. Тому очей із трансляції аеророзвідників Сергій не зводить. Ворожа піхота відпочивати нікому не дає.

“Холодноярці” тримають оборону в районі села Шевченко. По суті, це передмістя Покровська, що за 2,5 км на південь. Кожен ранок тут починається зі штурмів ворожої піхоти. Бійці 93-ї бригади нещадно знищують її всіма можливими засобами. Показуємо роботу розрахунку мінометників.

Наші воїни стоять стіною, аби ворог не прорвався до українського Покровська. Протягом минулого місяця росіяни мали на Покровському напрямку лише мінімальний тактичний успіх. Натомість Збройні сили України на деяких ділянках фронту покращили тактичне становище та відновили втрачені раніше позиції.