Краєзнавець Валерій Кордюков про невідомі сторінки історії Покровська

Вивчаючи історію рідного краю, ми дізнаємося багато нового, цікавого і раніше невідомого для нас . Адж е історія - це наше з вами минуле, яке повинно ретельно досліджуватися та аналізуватися. Наше місто Покровськ ( Гришино, Постишево, Красноармійськ) теж має свої дати та події, які потребують уточнення та корекції.

Одним з таких питань є дата заснування нашого міста (1875 рік), яка і сьогодні у краєзнавців викликає великий сумнів. Цієї дати придержувався і дослідник (журналіст) М. Я. Олійник (Красноармійськ. Історичний нарис. — Донбас, 1974 ). Який у своїй книзі зазначав дату міста, посилаючись на начєбто викупний документ між Гришинською громадою та Катерининською залізницею. Але минув час і більш глибока дослідницька праця виявила нові факти та документи, котрі говорять про інші строки заснування нашого міста. Ці дослідження провів краєзнавець П.В.Беліцькій, який першим оголосив публічно про помилкову дату заснування міста Покровська (доповідь в творчому об'єднанні "Суцвіття", публікація статті у місцевій газеті "Маяк", публікація глави в книзі "Етюди про старе місто"). Є краєзнавці, які вважають, що дату треба оставити існуючу (1875 рік) і міняти її не треба. Інші краєзнавці з Мирнограда взагалі вважають, що залізниця сама відчужила землю без дозволу Гришинської громади ( не підтверджуючи такі твердження ніякими архівними документами ). Тому такі голослівні твердження вносять зайве непорозуміння і не можуть бути переконливими у дослідженні, хоча кожен дослідник має право на свою особисту думку. Проект майбутньої залізниці теж не можна прив'язувати до дати заснування міста, з однієї простої причини, що між складеним проектом і початком будівництва могли пройти роки, перш ніж буде закладений "перший камінь".

Тому сьогодні на підставі архівних матеріалів можна стверджувати, що існувало дві земельні ділянки, які Гришинська громада надала: 1) Ділянку Катерининській залізниці під будівництво майбутньої станції. 2) Ділянку під забудову пристанційного селища ( на підставі тимчасового орендного договору з усіма мешканцями селища). Виникає питання, так який договір треба вважати основним при заснуванні міста? Для того, щоб дати відповідь на це питання, треба розглянути обидва договори ретельно:

1) Викупний договір під забудову залізничної станції був здійсненний скоріше усього за згодою обох сторін і вирішено воно було на рівні губернії ( була нотаріально укладена купча ). У випадку, якщо громада не давала згоди на відчуження, то ці питання проходили певну юридичну процедуру вже на рівні столиці, але земля все рівно відчужувалася з обов’язковою грошовою компенсацією. Тому довгі пошуки міфічного договору ( майже рік ) у столичному архіві не дали бажаних результатів. Це дає зайвий привід вважати, що він може знаходитися в архівах Катеринославської губерні (справи Катеринославського губернатора, журнал реєстрації купчих договорів головного нотаріуса губернії другої половини 1880 року, та у музею Катеринославської залізниці ). Можна припустити, що у Г ришинської громади викуплялася ділянка, яка не приносила великої фінансової користі. Вона не використовувалася, як посівна ( вона використовувалася під сінокос, частково була заболочена , перетинали її не великі балки та яри). З позитивних моментів у разі споруди майбутньої станції та селища, жителі села могли мати: 1) постійний ринок робочої сили ; 2) можливість транспортування вантажів ; 3) вивезення товарів на продаж у селище; 4) можливість здійснення пасажирських поїздок залізницею та ін ше . Підводячи підсумок, слід зазначити, що причин не давати згоди на продаж землі у гришинців напевно не було. Важливим фактом є і те, що ділянка залізничної станції забудовувалася не виходячи за свої межі ( мала свою межу у вигляді « канави »). Підтверджується це архівними документами ( плани станції Гришине за 1882,1887,1894 роки ), але головним аргументом є термін будівництва Катерининської залізниці 1881-1884 роки, без будівництва залізниці не було б і станції. Тому земельну ділянку ( під забудову станції ), можна вважати теоретичним привідом до забудови станції а не практичним. Приблизний підрахунок виділиної земельної ділянки під станцію нараховував приблизно - 25десятин землі. Найбільший інтерес для даного дослідження представляють: Звід законів цивільних (Т. X СЗРІ), Звід законів про стани (Т. IX СЗРІ); Звід статутів шляхів сполучення (Т. XII СЗРІ); Справи з архівного фонду N 218 – Департаменту залізниць МШС з 1842-1916 років. Збірник законів і постанов для хліборобів і сільських господарів Вишняков В.І.-1879 рік С.123-127). К нига « К 25-ти лет и ю Екатерининской железной дороги. (1884-1909 годы) ». Ця група джерел представляється найбільш важливою, оскільки її дослідження дозволило скласти кваліфікаційну характеристику поземельних правовідносин на залізничному транспорті у розглянутий період.

2) Земельна ділянка для забудови селища, була надана Гришинською громадою для майбутнього пристанційного селища. Ці дані вдалося знайти у архівних справах ( РДІА ф. 1288 спр. 217 ) , де зазначалося, що під забудівлю селища Гришинська громада виділила 100 десятин землі . На цій території могли заселятися усі бажаючі котрі приїздили для працевлаштування на залізничну станцію, а також торговці, купці та міщани. Дозвіл на забудівлю споруд та проживання на цій території надавала Гришинська громада, заключаючи тимчасові арендні договори з жителями селища. Ця земельна ділянка розташовувалася біля станції і мала свої певні кордони, підтверджується це описом селища Гришине у архівній справі. Будівництво залізничної станції стало поштовхом до будівництва пристанційного селища. Побічним підтвердженням цьому, можуть слугувати плани станції Гришине, особливо у перший рік будівництва (1882 рік). Якщо уважно їх розглянути, то обсяг будівельних заходив показує, що працювало не менше, як 1500 робітників ( приблизно). Тому люди стали оселятися біля станції і будувати собі житло, власники землі побачивши таку ситуацію, швидко виділили землю ( 100 десятин ) під селище і стали надавати договори на земельні ділянки. Тому у майбутньому ця ділянка заселялася і зростала і вже на початку 1900 року, вона мала юридичні підстави претендувати на статус міста. Нотаріальне оформлення ( тимчасова оренда) цієї ділянки під селище і є та дата, яку слід вважати основною при заснуванні міста. Можна припустити, що Гришинська громада надала ділянку під селище, майже одночасно з залізничною ділянкою ( з різницею у 3-4 місяці). Треба зазначити, що там де проходила залізнична траса, керівництву дороги приходилося укладати угоди з усіма власниками земель. На сході траса проходила по землям власників села Гродівки, на заході землі селян села Сергіївка, а далі траса йшла по землям Павлоградського повіту. Тому справ у головного нотаріуса губернії стосовно земельних угод, повинно бути чимало!

Підводячи підсумок вище зазначеного можна сказати, що датою заснування міста Покровська, слід вважати земельну ділянку на якій було засноване пристанційне селище, котре в майбутньому виросло до міста обласного підпорядкування.

Розбудова залізничної станції у 1882 -1887 роках

Про будівництво станції раніше писалося небагато, а особливо про перші роки немає взагалі ніякої інформації. У будь-якого дослідника виникне напевно інтерес, а що ж було побудовано в першу чергу на станції, скільки будинків було, якого вони були призначення та інше. У 1882 році на станції Гришине, яка відносилася до II класу вже були збудовані такі будівлі: пасажирська будівля ( вокзал), пасажирські платформи -2 ( велика і мала), житлові будинки зі службами - 3, паровозна будівля на - 15 паровозів, товарна платформа відкрита та крита - 2, льодовики -3, відхоже місце( туалет)-1, ваги-1, стрілочні будки -2, малі майстерні -1, водойомна будівля -1, газовий завод - 1, сторожова будка -1, баня -1 ,колодязь -1. На станції були прокладені -8 шляхів ( один головний, інші станційні), був гідравлічний кран, усього по станції нараховувалося 28 стрілочних переводів. Уся територія станції була обмежена глибокою канавою – це були її межі. З цих даних виходить, що вокзал був побудований вже у 1882 році, хоча за всіма офіційними джерелами його дата побудови - 1883 рік. Вже на той час на привокзальній площі існувало дві чудові квіткові клумби, серед однієї з них розміщався колодязь.

Тому, є підстави стверджувати, що будівлі станції будувалася майже одночасно з 1881по 1882 роки. Будівництво йшло швидко, майже за рік була побудована залізнична станція зі спорудами, яка стала виконувати свої функції будучи часткою Катерининської залізниці. І сьогодні ми можемо собі тільки уявити, скільки знадобилося зусиль і людської праці у той час, щоб побудувати у короткий термін залізничну станцію - II класу.

Проходив час і за 10 років на станції значно виросло кількість нових будівель, збільшилася кількість проектованих шляхів.

У 1894 році на станції Гришине вже були побудовані такі споруди: житлові будинки зі службами у кількості – 12, будинок начальника дистанції, будинок лікарської служби, будинок вугільників, будинки житлові ( бараки ) -3, будинок відведений під баню, матеріальний склад, будівлі паровозних депо старого та нового - 2, майстерня служби тяги, газовий завод, вагова будка, комори дистанції - 2, кузня дистанції, вугільний ящик, кочегарна яма, відкрита і крита товарні платформи (добудовані) - 2. Житлові будинки на станції були двоповерхові ( бараки одноповерхові), вони були побудовані з двох боків станції на її території. Між будинками були розбиті клумби, житлова територія засаджувалася деревами. Квартири у будинках давали робітникам та службовцям станції.

Наприклад у будинку N1 кімнати на першому поверсі призначалися: наглядачеві телеграфу -3кімнати, газовому механіку -2 кімнати, табельнику-2 кімнати, сторожу -1 кімната, помічнику начальника депо-3 кімнати, газівнику-1 кімната. На другому поверсі цього будинку(1): упоряднику-2 кімнати, помічнику машиніста -1 кімната, оглядачу вагонів -1 кімната, лампівнику -1 кімната, завідувачу магазином - 4 кімнати, переписувачу вагонів - 3 кімнати. У будинку N2 на першому поверсі кімнати: пічнику -2 кімнати, холостим стрілочникам -3кімнати, сторожам-4 кімнати, одруженим стрілочникам - 2 кімнати, столяру -1кімната, ковалю -1кімната. На другому поверсі будинку N2 кімнати: рахівнику палива -2кімнати, комірнику палива-2 кімнати, 4-м чистильникам паровозів по 1-й квартирі, приймальнику багажу-2 кімнати, приймальнику товару -1 кімната, помічнику машиніста -1 кімната. Будинок N3 був заселений машиністами: 6 машиністів на першому і 6 на другому поверхах - мали по 2 кімнати кожен. У будинку N5 на першому поверсі кімнати займали: фельдшер - 2 кімнати, аптека і лабораторія - 2 кімнати, приймальня хворих -1 кімната, сторожу при аптеці-1кімната. На другому поверсі цього будинку (5) займали: начальник депо - 6 кімнат та лікар -6 кімнат. Даних за 6-ий будинок немає. Ці докладні дані про службовців станції та їх професій дають нам можливість уявити не тільки їх перелік а і приблизну кількість робітників на станції.

Довжина станційних колій на станції Гришине включала: пасажирський шлях, шляхи (1-4), перший паровозний шлях, другий паровозний, третій паровозний, два шляхи перекладу з головного на пасажирський і на шлях N1, шляхи з перекладом на 2-й і 3-й шляхи , шляху між 3 і 4 шляхами, шлях від 4 паровозного на 1-й пасажирський. Загальна довжина станційних колій становила - 4 385,73 погонних сажнів. Стрілок було - 42 штуки.

Ці дані дають підстави стверджувати помилковість раніш відомих фактів, що залізничний вокзал був збудований у 1883 році ( на плані він вже діяв у 1882 році ). Перше паровозне депо було збудовано на 16 стійлів, а не на 4 ( ствердження краєзнавця С.Луковенка ). Розбудова станції відбувалася на протязі тривалого часу і не виходила за свої межі. Вважаю, що ці раніше не відомі дані частково дадуть відповіді, на ті білі плями, які існували в історії нашого міста.

Краєзнавець   НІКО  « СПАДЩИНА »

                                                      В.В. Кордюков