Світлана Гавриленко - «Духовний пантеон України» і пам‘ятні дати

Сайт 06239 продовжує проект Світлани Гавриленко

Ми знаємо, хто ми є 

і ми хочемо знати правду про себе. 

Ігор Когонець

1.04.1941. Відбувся  Другий  Великий Збір ОУН.

2.04.1777.  Помер  Максим  Березовський,  композитор,  співак, скрипаль(1740).  Основоположник  нового стилю  православного  церковного співу.  Перший  композитор  Східної  Європи – член  Болонської  філармонічної академії.

Відомості  про життя  Максима  Созонтовича  Березовського  досить  лаконічні.  Інколи не  підтверджені  документально.  Народився  у  місті  Глухів(тепер  Сумської області).  Можливо  вчився  в  Глухівській співацькій  школі,  згодом у  Київській  Києво-Могілянській  академії.  Саме тоді з»явилися  його  перші  композиції.  З   1758  року – оперний  співак  в  театрі  майбутнього  імператора  Павла  Третього. Вдосконалював музичну  освіту   в  Італії,  отримав звання капельмейстера серед  іноземців в  Болонській філармонічній  академії(1771).

У  творчому  доробку  композитора – духовні хорові  концерти(найпопулярніший  «Не отвержи мене»),  Літургія,  окремі  літургійні  пісне співи,  причасні  вірші.  Березовський – перший  на  той час  вітчизняний  автор,  який  написав  оперу «Демофонт»(1773, Ліворно і  Сонату  для скрипки  та чембало(  Піза, 1772).  Твори  Березовського  для  хору а  капела є  самостійним і  особливим  етапом  історії  музичного  мистецтва,  що поєднують  традиції  національного  хорового  мистецтва  і  західно європейського  класицизму.  З 1773  року  жив  у  Санкт-Петербурзі,  де  у  1777 році  його  спіткала  трагічна  смерть  за загадкових  обставин.  Доля  спадщини  митця   виявилася  нещасливою.  Деякі  твори  не знайдені  й  досі.  Більшість  хорових  композицій  митця  знайдено  2001  року  у  бібліотеці  Берлінської  співацької академії.  Нині  рукописи  зберігаються  у  Києві.  Березовський  був  першим  з  вітчизняних музикантів,  хто дістав  європейське  визнання  і  популярність,  а  його  невмируща  музика звучить  і  сьогодні  у храмах  і  концертних  залах.  Наш  геній осягнув філософські глибини  мудрості  і  простоти,  а  у  відбитті  настроїв  скорботи,  внутрішньої зосередженості,  ліричного  роздуму  і  разом  з  тим – піднесеності,  граціозності,енергійності  виявився  неперевершеним.

3.04.1918 – Народився  Олесь  Гончар(помер 1995),  письменник,  громадський  діяч.  Майстер  прози  20  століття,  автор  знаменитих романів  і  повістей,  понад  сотні   оповідань.  Лауреат  майже  всіх  можливих  в  СРСР  літературних  премій.  Протягом  багатьох  літ—Голова  Спілки   письменників  України.  Громадський  діяч,  котрий  сполучав  керівництво  Комітетом  захисту  миру  з  активною  участю  в  русі  за  незалежність  України.

Олесь  Терентійович – виходець  із  селянської  родини   з  Полтавщини  створив  своїм  життям  і  творчістю  переконливий  взірець  інтелігента  з  народу.  Як  тільки  Друга  світова  війна  перейшла  кордони  України,  Олесь  разом  з  курсом  факультету  журналістики  Харківського  університету  добровольцем   пішов  на  фронт.  Над  могилою  бойового  побратима  сержант  Гончар  поклявся  вирізьбити  словом  пам‘ятник  загиблим,  якщо  вдасться  вижити  у  фронтовому  пеклі.  Він  вижив  і  дотримався  присяги,  яку  він  дав  над  могилою  друга.  Він  проголосив  світле романтичне  слово  про  звитяги  і  жертви  війни  на  шляхах  Європи.  Тема  війни  відлунює  у  романі-трилогії «Прапороносці»,  у  романах:  «Тронка»,  «Людина  і  зброя»,  «Циклон»,  «Твоя зоря».  З  глибин  осмислення  війни народилася  інша  тема,  що  стала   головною  у  творчості  Олеся  Гончара – тема  національного  відродження.  Письменника  хвилювали  проблеми  невпорядкованості,  негармонійності  суспільного життя  в  СРСР,  екологічні  негаразди.    Митець  відмічав збайдужіння,  аморальність,  деградацію  людських  душ…..

1968  року  Гончаром  було  створено  «Собор» --- «роман-набат»,  як  назвав  його  Григір  Тютюнник.  Засмічення    українського  часопростору комуністичною  ідеологією,  її  штампами  і  табу,  збіднення  духовності  людей,  занедбання  історичної  пам»яті,  тиск   бюрократичної  машини  ставили  під    питання  саме  буття  нації.  Через  гостру  критику  тоталітарним   режимом  роман  було  вилучено  з  чи татського  обігу  на  18  років.  Дзвони   Гончаревого  «Собору  і   сьогодні  б‘ють  на  сполох.

Майстер  озвучував  проблеми,  що  сполучали  його  світогляд з  дисидентським. Всесвітня  відомість  письменника  не  дозволяла  знищити  його  в  часи  правління  комуністичного  режиму.  Гончар,  чиї  твори  були  перекладені  десятками  мов,  стає    у  складний  час  історичного  зламу  духовним  лідером    української  нації.  Започаткування  Товариства  української  мови  ім..  Тараса  Шевченка(1988),  перший  з‘їзд  Народного  руху  України(1989),  підтримка  студентського протесту  в  Києві(«революція  на граніті»  1990)…  Духовним  заповітом  митця  стала  книга роздумів  про  шляхи  українського  майбуття  «Чим  живемо»(1991)  Змістом  його  життя,  днів  і ночей  була   любов  до  України,  її  народу,  історії,  культури,  палке прагнення  бачити  нашу  Батьківщину  могутньою  і незалежною  в  колі світових  держав.

4.04.1113. --- Князь Володимир  Мономах  розгромив  половців  над  Сольницею.

5.04.1882. --- Народився  видатний  український  мислитель В‘ячеслав  Липинський(1931).   Політичний  і  державний діяч,  історик,  філософ,  соціолог,  полум‘яний  публіцист,  дипломат,  повноважний  міністр  і  посол  Української  Держави  в  Австро-Угорщині.  В  пам‘яті  нащадків   залишився  лицарем  української  державності.  Майбутнє  України  по‘язував  з  ідеєю  розбудови  гетьманської держави.

5.04.1710 року  козаки  у  молдавських  Бендерах  після  смерті  Івана  Мазепи  обрали  гетьманом  Пилипа  Орлика,  який  створив  першу  українську  конституцію,  яка  майже  на  80  років  раніше  американської.  16  пунктів  конституції  українського  патріота  лягли  в  основу  Консти  .туції  України  1996  року.

Картинки по запросу пилип орлик памятник

10.04.1898. – Народився  у  Полтаві  Степан  Скрипник,  перший  Святійший

Патріарх  Української  Автокефальної  Православної  Церкви (УАПЦ) --- Мстислав.

14.04.1768. --- Повстання  гайдамаків(від  тюркського  «гайде»--гнати,  нападати, турбувати)  під  проводом  запорожця  Максима  Залізняка  і  сотника  Івана  Гонти  проти  польського  та  російського  панування  (Коліївщина).  Читаймо  Шевченка  «Гайдамаки».

19.04.1775. --- Цариця  Катерина  Друга  узаконила  кріпацький  устрій  в  Україні.

19-21.04.1918. --- Відбувся  Всеукраїнський  національний  конгрес  у  Києві.

Картинки по запросу національний конгрес україни

21.04.1871. --- Народився  Володимир  Гнатюк,  український  фольклорист,  літературознавець,  мовознавець,  організатор  наук.  Він зібрав  десятки  тисяч  пісень,  коломийок,  казок,легенд.  Всебічно  досліджував  народні  звичаї,  обряди,  промисли  та етногенез  українського  народу.  Член-кореспондент  Петербурзької  академії  наук(1902),  академік  Всеукраїнської  академії  наук(1924),  дійсний  член  Чеського  та  Австрійського  наукових  товариств.  Володимир  Гнатюк  за  словами  Івана Франка  був  «феноменально  щасливим збирачем  усякого  етнографічного  матеріалу,  якому,  мабуть  не  дорівнявся  ніхто».  Учений  був  переконаний,  що  культурні  надбання етносу  мають  формувати  високу  національну  свідомість  і  доклав  для цього  максиум  зусиль.

26.04.1890. --- Народився  Микола  Зеров(1937),  поет,  літературознавець,  перекладач,  педагог.  Фахівець  з  класичної  філології,  знавець  європейської  літератури,  людина  енциклопедичної  освіченості,  високої  інтелігентності, громадянської  мужності.  Автор  блискучих  перекладів  античної  та  європейської  класики,  численних  статей  з  теорії  та  історії  літератури,  неперевершений  майстер  сонета.  Як  поет,  Микола  Зеров  належав  до  групи  українських  неокласиків.

Цю  талановиту  людину  було  заарештовано  у  квітні  1935  року.  На  Соловках   разом  з  П.  Филиповичем  він  знаходив  сили  писати.  Дух  перемагав  матерію.  Зеров  скінчив  переклад  українською  «Енеїди»  Вергілія,  та  «Пісні  про  Гайавату»  Лонгфелло(  на  жаль,  переклади  не  збереглися).  Патріот  України,  Микола Зеров – яскрава  і  багатогранна  особистість   нашої  історії,  великий    майстер  слова,  вчений і  громадянин.    Радянська  репресивна  машина  знищувала все  краще,  що  народжувала  наша земля.  На  Соловках  закінчилося  земне  життя   вірного  сина  України,  але  не  змогли  кати  знищити  його  незламний  дух,  його  творчість.

26.04.1986. – Чорнобильська  катастрофа.

Картинки по запросу чорнобильська катастрофа

27.04.1979. --- При  загадкових  обставинах  загинув  український  композитор  Володимир  Івасюк.

28.04.1915. --- Бій  Українських  Січових  Стрільців  з  російськими  військами  на  горі  Маківці

28.04.1943. --- У  Львові  проголошено  формування  ДИВІЗІЇ  «ГАЛИЧИНА»

Однобокість  суджень  що  до  буття  в   історії  Другої  Світової  війни  цього    військового  формування,  де  під  чужими  мундирами  билися  українські  серця,   не  робить  честі  дослідникам  ні  російським,  ні  польським  та  й  вітчизняним  теж.  Бо  була ж  у  ті  часи  польські:  армія  Людова,  і  армія  Крайова .  В Росії --- крім Червоної  армії  була  ще  РОА(Руская Освободительная  Армія)  під  командуванням   генерала  Власова,  яка  боролася проти  тоталітарної  радянської  системи  на  боці  Німеччини.  Треба  пом‘ятати про  РННА(Російська  народна  національна  армія),  яку  очолювали  генерал  К. Іванов  і  майор  А.  Бочаров. У  лютому  1942  року  в  різних  підрозділах  Вермахту  і  Ваффен  СС  воювало   ,5  мільйона  росіян.  А  у  Франції  придушував  Рух  Опору  російський  621-ий  артилерійський  полк  СС.  У  липні  1943 року  лише  на  Східному фронті  на  боці німців воювало  близько  восьмидесяти  російських  батальйонів  СС.

В  інших країнах  були  подібні  ситуації.  На  радянському  боці  воював  чехословацький  легіон під  командою  Людвіга  Свободи,  в  якому служило  багато  українців із Закарпаття.  Був  також   польський корпус  генерала  Андерса,  що  складався із  засланих  до  Сибіру  поляків,  а  також   численних  українців,  депортованих з  Галичини  і  Волині. Але  «андерсовці»  не  хотіли  воювати  на  боці  СРСР  і  перейшли  через  Іран до  англійців.  Зате  польська   дивізія  ім..  Костюшка,  створена  за  ініціативи  письменниці  Ванди  Василевської,  дійшла  в  складі  Червоної  армії  аж  до  Берліна,  де  їй  успішно  протистояла  частина  Другої  Дивізії  Української  національної  Армії.  На боці  німців  тоді  ж  воювали:  іспанська  «Голуба   дивізія»,  естонська  та дві  латвійські  дивізії   «Військ  СС»,  російська,  білоруська,  албанська,  фламандська,  українська,  французька  і  навіть  англійська,  та  інші  дивізії.  Особливо хочеться  сказати,  що  успішно на  боці німців  проти  комуністичної Росії  воювали  російські  козачі  формування  під  орудою  генералів:  Краснова,  Долманова,  Шкуро,  Султан –Гірея,  Кличі,  Павлова,  Павлова  та  інших.  Їхнім  гаслом  було:  «Хоч  з  чортом,  аби  тільки  проти  комуни!»

Всі  європейські  країни  встановили  історичну  справедливість  і  провели    примирення  заради  державних  інтересів,  заради  єднання  і  національного  процвітання.  Наслідки  ж  колоніального становища  до  сих  пір   володіють  нашим розумом.  Але  «Процес  пішов!»  Не зважаючи  на шалений  тиск  ворогів  України,  ми  все  більше  відчуваємо  нашу  єдність,  нашу не  повторність,  нашу  силу.   Ми  знімаємо  радянську  полуду  з  очей  і  історична  пам‘ять  повертається  до  нашої  свідомості.  Про  причини  створення   української   дивізії  «Галичина»,  її героїчну  і  трагічну  боротьбу  за  повернення  державності  України   у  нас  буде  нагода   продовжити  цю  жагучу  тему.    

29.04.1648. --- Богдана  Хмельницького  проголошено   гетьманом  України.

29.04.1918. --- Чорноморський військовий  флот  підняв українські  прапори.   

         Слава  Україні! --- Героям  слава!

Лектор-методист  Центру  «Українознавство»  Світлана  Гавриленко.