Как студенты из вуза-переселенца, нашедшего приют в Покровске (Красноармейске), путешествуют по Украине

Студенты Донецкого национального технического университета, который после оккупации Донецка перебрался в Покровск (экс-Красноармейск) принимают участие во Всеукраинской волонтерской акции «Поезд единения Украины «Трухановская Сечь» (его целью является объединение граждан Украины и сохранения единства через культурные традиции и ценности). Ребята периодически описывают впечатления от своей поездки по Украине.

Предлагаем вашему вниманию дневник этих путешествий:

День перший

«Сьогодні перші учасники Всеукраїнської акції «Потяг Єднання України «Труханівська Січ» зранку прибули до міста Києва.
До команди Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) ввійшли четверо студентів: Анастасія Пастух (гірничий факультет), Злата Феськіна (факультет економіки та менеджменту), Семен Лойко (факультет машинобудування, екології та хімічних технологій), Влад Оленич (факультет комп’ютерно-інтегрованих технологій, автоматизації, електроінженерії та радіоелектроніки) та заступник начальника підрозділу з виховної роботи студентів Яна Кот.
Сьогодні на учасників акції чекає знайомство та перша панель-брифінг у Верховній Раді».

День другий

«Перший день нашого перебування в Києві виявився холодним і трохи невизначеним. Верховна Рада, як ми зрозуміли, була не дуже рада нашому візиту.

вуз_1

Далі ми приїхали на вокзал вже до нашого потягу, де ми стали учасниками концертної програми відкриття. І ось наш поїзд рушив! Попереду на нас чекала Вінниця з цікавою вечірньою програмою у вигляді концерту в палаці творчості, який підготували місцеві таланти. Також ми почули виступ Вінницького інструментального ансамблю, який виконав чудові композиції.

Винни

Сьогоднішня денна програма дуже радує: зустріли нас на вокзалі дуже урочисто з короваєм, далі ми поклали квіти до пам'ятника героїв небесної сотні, наші студенти дали інтерв'ю, в якому розповіли про свої враження від поїздки. Зараз ми їдемо на зустріч зі студентами переміщених вузів, про яку розповімо пізніше, а також про вечірню сьогоднішню програму».

Винни_1

День третій

«Група подорожуючих у рамках «Потягу єднання «Труханівська Січ» продовжує свій маршрут.
Ось ми вже у Хмельницьку. Зустрів він нас досить дощовою та похмурою погодою. Але атмосфера міста та самі мешканці зігрівають. Нас привітав мер та представники обласної адміністрації. Додали чудового настрою чудовий духовий оркестр і хор. Також ми вже побували біля пам'ятнику Ангелу Скорботи та поклади квіти в пам'ять загиблим воїнам.
Одним із найбільш пам’ятних подій стало відвідування театру ляльок, де ми подивилися виставу на мотиви твору Тараса Шевченка «Спогад». Це було дуже цікаво та емоційно.
Після цього ми переїхали до педагогічної академії, де нас дуже тепло зустріли хлібом та сіллю. Академія приготувала безліч майстер-класів. Дівоча частина нашої делегації обрала писанкарство, а чоловіча – самоврядування та геральдику. Ми отримали безліч задоволення та в якості подарунку – чудові писанки.
Серед інших заходів, в яких нам пощастило взяти участь, - концерт, підготовлений колективами міської самодіяльності, відвідування обласного управління національної поліції Хмельницької області та Будинку офіцерів. Приємно відзначити, що військові привітали учасників потягу єднання фантастичними концертом».

Хмельниц_1

День четвертий

«Рано-вранці ми вирушили вже за межі Хмельницького. Чесно кажучи, всі були дещо втомлені та сонливі, оскільки прокинутися довелося аж о п’ятій ранку. Однак, вчора у нас було маленьке свято – ми нарешті за чотири дні нашої подорожі змогли прийняти душ. Тому дивитися на красу Хмельниччини їдемо змучені, але чистенькі. Сьогодні протягом всього дня на нас чекає досить цікава програма, а вже ввечері наш потяг єднання вирушить до Кам'янця-Подільського.
І ось ми нарешті дісталися Меджибівської фортеці. Господарі дуже тепло нас зустріли. На території фортеці для нас провели три екскурсії, в ході яких ми почули історію самої фортеці та голодомору в Хмельницькій області. Музей, присвячений голодомору, справив дуже сильне враження на всіх нас: представлені експонати та розповідь екскурсовода надали можливість відчути атмосферу тих страшних часів. Надалі на нас чекав козацький куліш і гарячий чай.

Хмельниц

Після відвідування фортеці ми відправилися до Пілявської козацької школи, де нам повідали про її історію та про те, яким чином проходить навчання. Далі ми відвідали могилу соратника Богдана Хмельницького, козака, полковника Івана Ганжі.
Наступним визначним місцем став курган пам’яті козаків, які загинули під час Пілявської битви 1648 року, в якій Богдан Хмельницький переміг. Там ми відстояли літургію за загиблими, а після отримали в подарунок маленький сувенір – мішечок із Пілявською землею».

Продолжение следует...