Нестероїдні протизапальні препарати – група ліків, призначених для зняття:
- болю;
- запалення;
- та жару в організмі.
При лікуванні захворювань опорно-рухового апарату використовуються у складі комплексної терапії як засоби, що усувають біль. Термін «нестероїдні» у назві медикаментів вказує на їхню відмінність від глюкокортикоїдів, які паралельно з вищевказаними якостями несуть у собі масу небажаних побічних ефектів, властивих стероїдам.
Історія винаходу
Перша протизапальна речовина була отримана з кори верби в 1829 році, це була саліцилова кислота. На той момент головними знеболювальними препаратами вважалися опіати, які викликали швидке звикання, пригнічували психіку й дихальні функції, мали седативні якості.
Сучасна медицина значно розширила список нестероїдних протизапальних препаратів, які поєднують у собі високу ефективність, покращену переносимість та мінімум побічних ефектів. Крім того, більшу частину подібних ліків можна придбати в аптечних мережах за доступними цінами без рецепта лікаря. Дуже доступна ціна лорноксикаму пропонується Аптеками Медичної академії.
Коли потрібні НПЗЗ
При болях у спині, остеохондрозі, радикуліті, люмбалгії, невралгії та інших захворюваннях опорно-рухового апарату НПЗЗ використовуються для усунення больових відчуттів, зняття спазмування та запалення м'яких тканин, що дозволяє частково відновити рухові можливості пацієнта. Наприклад, німесулід ефективно усуває біль будь-якого походження. Але при цьому слід пам'ятати, що протизапальні засоби лише купірують біль, але не є ліками проти основного захворювання.
Показання до застосування
Нестероїдні протизапальні засоби рекомендується використовувати для лікування хронічних та гострих захворювань, пов'язаних із виникненням запалення, больового синдрому, підвищення температури. Місцево НПЗЗ від https://ama.dp.ua/ лікують травми суглобів, м'язів, зв'язок та сухожиль, та локалізовані форми ревматизму м'яких тканин.
Найчастіше НПЗЗ призначають при:
- остеохондрозі, спондильозі та інших дегенеративно-дистрофічних патологіях;
- остеопорозі, остеопатії, компресійних переломах тіл хребців, патологічних переломах кісток кінцівок;
- викривленні постави на пізніх стадіях, після оперативного втручання у структури хребта чи травматичних ушкоджень спини;
- міозитах, радикуліті, ішіасі, люмбалгії, невритах та невралгії;
- ревматоїдному артриті, остеоартриті, подагрі, запальних артропатіях та ін;
- пухлинах та метастазах у кісткових структурах, що супроводжуються болем;
- головних болях, мігрені чи лихоманці.