Матеріал для учнів старших класів (10-11), розроблений порталом Всеосвіта з метою ознайомлення учнів з основними фактами, які стосуються катастрофи на ЧАЕС. Заклик до усвідомлення причин та наслідків техногенних катастроф. Опрацювання інформації із різних достовірних джерел, висловлення власної думки щодо трагедії на ЧАЕС, формування висновків та підсумків.

Виховання у дітей почуття відповідальності, уміння співчувати та злагоджено діяти у команді у надзвичайних ситуаціях.

Дата 26 квітня 1986 року викарбувана в історії України і світу сльозами мільйонів людей. Трагедія, яка сталась на Чорнобильській атомній станції вночі (1 год 23 хв) 26 квітня у невеличкому, мальовничому поліському містечку Прип’ять, посіяла смуток в державі та зламала безліч життів.

Прип’ять (Іванівський р-н Київської обл.), яке є тепер містом-примарою, у 1986 р. було квітучим та інтернаціональним. Населення складало близько 27 тис. людей 27-ми національностей. Велика кількість мешканців міста були залучені на роботі на ЧАЕС, оскільки містечко знаходиться всього у 3 км від станції на березі річки Прип’ять. Після вибуху 4-го реактору на атомній станції абсолютно все мирне населення було евакуйовано на безпечну відстань від епіцентру подій. Наразі м. Прип’ять входить у зону відчуження та ніколи не може бути повторно заселеним.

Ще одне відоме місто “без населення” - Чорнобиль, котре розташоване у зоні відчуження за 12 км від АЕС. Наразі у місті проживає біля 1500 чол. вахтовим методом або позмінно. Ці люди займаються обслуговуванням неактивної станції, охороною закритої зони тощо. Перебувають там тимчасово і не являються мешканцями міста.

За посиланням

https://vseosvita.ua/library/cornobil-skorbota-pamati-ludskoi-godina-spilkuvanna-dla-ucniv-10-11klasiv-12198.html

Як відомо, трагедія сталась унаслідок вибуху на 4-ому енергоблоці ЧАЕС. Причини називають різні - від невдалого експерименту, який проводився на енергоблоці до недбалості персоналу. Спеціалісти схиляються до 1-го варіанту, стверджуючи, що експеримент вийшов з-під контролю.

МНС надають офіційні дані щодо кількості жертв серед учасників ліквідації катастрофи, яким був встановлений діагноз гостра променева хвороба.

Зона поширення радіоактивних речовин досягла 200 тис.км., проте найбільш постраждали Україна, Білорусь та Росія.

Серед українського населення кількість постраждалих досягла позначки майже 2 млн. осіб, серед яких біля 500 тис. дітей.

Метою ліквідації наслідків катастрофи у перші дні після вибуху було зниження рівня викидів в атмосферу. Цим займались працівники станції, а також спеціально мобілізовані підрозділи ліквідаторів, котрі поступово прибували на місце подій.

Серед героїв-ліквідаторів сотні імен. Ми можемо згадати імена декількох, посмертно нагороджених званнями Героїв України.

Акімов Олександр Федорович - начальник зміни 4-го енергоблоку ЧАЕС, котрий заступив на зміну саме у ніч трагедії. Посмертно нагороджений орденом “За мужність ІІІ ступеня” у 2008 р.. Баранов Анатолій Іванович - старший черговий електромонтер елеткрочеху на ЧАЕС. Працівник 5-ої зміни, зусиллями якого вдалось переналаштувати турбогенератори 3-го та 4-го блоків із водню на азот, що допомогло уникнути вибухів та загорянь у машинному відділі. Завдяки йому та працівникам його бригади пожежа не зачепила інші блоки станції. Посмертно відзначений орденом “За мужність ІІІ ступеня”.

Ващук Микола Васильович - людина з великим почуттям обов’язку, займав посаду командира відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста Прип'яті. Прибув на місце подій протягом 10 хв після вибуху, очолив особовий склад та скерував дії персоналу на ефективну ліквідацію можливого розповсюдження пожежі. Проклав рукавну лінію між 3-м та 4-м енергоблоками, завдяки чому вдалось врятувати машинну залу, приймав найактивнішу участь у всіх заходах самостійно. Посмертно отримав звання Героя України та нагороджений “Золотою Зіркою”.

Список імен можна продовжувати досить довго. Слід зазначити, що завдяки ліквідаторам, котрі свідомо пішли на особисті жертви, суспільству вдалось відвернути ще страшніші наслідки, ніж ми маємо наразі.

Всеосвіта пропонує програму уроку для спілкування з учнями на тему трагедій на ЧАЕС. Вчитель - розумний наставник, котрий може закликати дітей до поваги та відповідальності у майбутньому житті