Донецька ОДА ініціювала акцію «Вишиваю волю, вишиваю долю», в рамках якої мешканці регіону вишивають спеціально розробленими обласними працівниками культури символами орнаменти та закодовані слова Воля, Доля і Донеччина.
Крім цього, за рекомендаціями Донецького обласного навчального методичного центру культури була зроблена фотозона з цими кодованими словами.
«Подібна обласна акція проходить цього року вперше. Маємо надію, що вона стане традиційною. Ми до неї залюбки долучилися. День вишиванки щороку нам приносить надзвичайно позитивні емоції. Всі дуже гарні, у вишитих сорочках, і кожен з нас розуміє, що ми дотичні до цього виду мистецтва, адже воно йде глибоко в наше коріння. В кожного з нас в родині обов'язково вишивалися сорочки, ми пишаємося цим і знаємо, що ми справжні українці», – зазначила начальниця відділу культури та ОКС Олени Олехнович.
За словами істориків та археологів, певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери за часів Київської Русі й також носили вишитий одяг. А згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записках багатьох мандрівників.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зиґзаґи, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувались такі вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь»(різновид «хрестика»). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
На Донеччині полюбляли поєднання червоно-чорного кольору на світлому білому тлі. Оздоблювали вишиванки мережкою та вирізуванням. Загалом, вишивали різними техніками. Кольори ниток, якими вишивали жіночі та чоловічі сорочки – традиційно червоний, білий і чорний.
У рамках акції покровські майстрині вишивали стібки українських орнаментів, які наближають перемогу та мирне майбутнє для нашого народу.