День української писемності та мови 2021: як з’явилося свято та як його святкують

9 листопада традиційно відзначають День української писемності та мови. Зазвичай у цей день нагороджують кращих українських літераторів і українські видавництва, а також проводять радіодиктант національної єдності. Що відомо про це свято та як його святкують – читайте у матеріалі.

Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Вона поширена, зокрема, у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.

Як з’явився День української писемності

Це свято було засновано ще в листопаді 1997 року президентом України Леонідом Кучмою.

Цікаво, що за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова. Його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".

Як святкують цей день в Україні

У День писемності та мови традиційно:

• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика (щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу);
• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• проводять радіодиктант для українців.

Найголовніше – щороку до цього свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували понад 20 років тому. Всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту, щоб з'ясувати, чи добре знають українську мову та навіть отримати призи.

Зазначимо, що у 2021 році радіодиктант писатиме і читатиме письменник Юрій Андрухович. Захід триватиме з 10:00 до 11:00. Долучитися можуть всіх охочі, а зазвичай переважна більшість учасників акції – школярі, студенти та викладачі.

7 причин, чому варто написати радіодиктант

• Відчуття єдності. Учасники акції пишуть диктант одночасно з багатьма іншими людьми по всьому світу.
• Самоперевірка. Диктант максимально охоплює правила сучасного правопису. Тож після оприлюднення тексту, кожен учасник може перевірити себе.
• Традиція. Приєднатися до щорічного написання радіодиктанту – це нагода започаткувати для себе ще одну чудову традицію й зайвий раз відчувати спектр позитивних емоцій.
• Новий досвід. Це завжди певне відкриття, нова навичка, яка дає враження й відкриває нове розуміння. Досвід письма та робота над помилками – це не лише про грамотність, а й про навичку робити висновки та працювати над покращенням.
• Власний приклад. Участь людини в написанні диктанту єдності показує, як вона ставиться до своєї країни й мови. А власний приклад завжди може стати мотивацією для інших діяти так само.
• Нові знання. Диктант – це цілісний текст, об’єднаний спільною думкою. І нерідко сучасні диктанти несуть багато цікавої інформації.
• Бути грамотним – модно і престижно. Людина ХХІ століття створює дописи в соцмережах, має своє коло читачів, є лідером думок та об’єктом цікавості в певному колі. А грамотність — це така собі рекомендація для людини перед аудиторією, читачами, підписниками.

Правила української мови

З нагоди свята варто згадати кілька основних правил української мови:

• Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити "беру участь", бо "приймати участь" – це калька.
• Запам'ятайте, що слово "будь ласка" завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
• Правильно говорити "протягом дня". Слово "на протязі" означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
• Іспит лише "складають", слово "здавати" вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
• Будівля та будь-що інше можуть бути "розташовані", а не "знаходитися", бо вони не можуть самі себе "знаходити".

А також не треба забувати про новий правопис, який почав діяти з 3 червня 2019 року. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.