10-го червня 1966-го року на одному з териконів шахти № 5-6 імені Димитрова сталася жахлива техногенна катастрофа, яка спричинила численні людські жертви.
"Опівдні пройшла сильна злива, внаслідок чого поверхня терикону покрилася кіркою. О 22 годині 45 хвилин з верхньої частини відвалу зірвався вниз масив з породи і шламу. Через велику висоту терикону лавина понеслася вниз з величезною швидкістю і буквально врізалася в будинки, що знаходилися на відстані 90-100 метрів від підніжжя терикону. З кратера стався викид розжареного газу і попелу. Спалахнули будинки, господарські споруди, паркани і дерева. Загинуло 18 осіб, 17 осіб отримали опіки різного ступеня.
Аналогічні аварії траплялися в Донбасі і раніше, але без таких жахливих наслідків. Та тільки після цієї трагедії уряд вжив заходів щодо виселення з зон, де розташовані небезпечні промислові об'єкти (так звана «300-метрова зона»).
«…изменение физико-механических свойств при интенсивном горении отвальной массы , в результате чего поверхностный слой отвала находится в неустойчивом состоянии» - висновки спеціальної комісії про причини аварії 10 червня 1966 року.
Винних в тій страшній трагедії не виявилося, хоча допитували і головного інженера шахти, і відповідального за терикон. Просто стихія і фатальний збіг обставин ...", - розповідає на своїй сторінці у Фейсбук голова Мирноградського осередку Національної спілки краєзнавців України Сергій Луковенко.